Моя рідна, ти – моя душа
Ти в житті – моє благословення,
Моє сонце і моя весна,
Мої крила і моє натхнення!
Продовжити читання “Поезія “Дорога моя людина ( моїй мамі )””
Поезія “Допоки мама поруч ти – дитина…”
Вона ридала, коли ти родився,
Від радості, хоч тіло біль скував,
Стискалось серце, як ходити вчився,
Як вперше мовив довгождане «Мам»…
Продовжити читання “Поезія “Допоки мама поруч ти – дитина…””
Поезія “То мама за тебе молилася…”
Було…Ти маленький колись
Заснув, й щось недобре наснилося…
А потім сон миттю змінивсь, –
То мама за тебе молилася…
Продовжити читання “Поезія “То мама за тебе молилася…””
Поезія “Я люблю тебе, матусю…”
Мені чотири…Прихворіла трішки,
Матуся біля ліжечка схилилась,
Читає зі сльозами якусь книжку…
Я потім знатиму, вона молилась…
Продовжити читання “Поезія “Я люблю тебе, матусю…””
Поезія “Спасибі, мамо”
Життя дороги наші розкидає,
У нім є сонце, бурі і дощі,
Та знаю, від біди оберігають,
Мене, молитви, матінко, твої.
Продовжити читання “Поезія “Спасибі, мамо””
Поезія “Подяка мамі”
Присвячується самій дорогій, рідній людині в моєму житті – моїй мамі, яка є втіленням доброти, любові і сердечного тепла.
Моя дорога, найкраща, мила
Що під серцем бережно носила
Моя мамо серце моє просить
Поклонитися за сиві коси
Продовжити читання “Поезія “Подяка мамі””