Я така, як колись… Та ж сама,
У очах – відбиток весни…
Залатаю на серці рани,
Заховаю їх під крильми…
Продовжити читання “Поезія “Я така, як колись…””
Поезія “Пишу, як дихаю…”
Пишу́, як дихаю, як дихаю пишу́…
Просякнуте повітря моє словом,
Несу його незайману красу
Між люди, накриваючи покровом
Продовжити читання “Поезія “Пишу, як дихаю…””
Поезія “Любіть людей…”
Любіть людей, любіть тепло у них,
Без користі, без вигоди, без зиску,
Без докорів і сумнівів пустих,
Не прагнучи оманливого блиску…
Продовжити читання “Поезія “Любіть людей…””
Поезія “Доброта”
У натовпі, що гнався без упину
Самотня серед бли́зьких… Сирота,
Ступала тихо, похиливши спину,
Знесилена, ослабла доброта…
Продовжити читання “Поезія “Доброта””
Поезія “Я ціную в людині людину…”
Я ціную в людині людину,
Бо все решта пилюка життя..
І крізь куряву часоплину,
Яскравішає сприйняття…
Продовжити читання “Поезія “Я ціную в людині людину…””
Поезія “А квіти бачать все …”
А квіти бачать все … Так… Очі мають
Красою нас з тобою обіймають,
Дарують аромат і теплоту,
Дарують нам енергію свою…
Продовжити читання “Поезія “А квіти бачать все …””
Поезія “А світу так бракне щирості…”
А світу так бракне щирості,
Без неї душа холоне…
Бояться серця вразливості,
Ховаються за шаблони…
Продовжити читання “Поезія “А світу так бракне щирості…””
Поезія “А деякі люди – ангели…”
А деякі люди – ангели,
Хоч крил можливо й не мають,
За їх слідами весняними,
Добро по світу ступає…
Продовжити читання “Поезія “А деякі люди – ангели…””
Поезія “Закутаюсь у покривало щастя…”
Закутаюсь у покривало щастя,
Що зіткане зі щирості й добра,
Усмішки сина, маминої ласки,
Із теплоти коханого крила…
Продовжити читання “Поезія “Закутаюсь у покривало щастя…””
Поезія “Я йтиму…”
Я йтиму, забираючи в долоні,
Тепло і світло, сонячну весну,
Минатиму ущелини й безодні,
І не вбиратиму у душу бур’яну…
Продовжити читання “Поезія “Я йтиму…””