Перетинаю роздоріжжя моїх мрій,
Торкаючись усмішкою до неба,
Іду, в руках серпанок із надій,
Здавалося б, нічого більш не треба…
Продовжити читання “Поезія “Роздоріжжя моїх мрії…””
Поезія “Несу з собою світло…”
Вбираю світ клітиночками тіла,
Весняний дощ, осінній падолист,
Йду, спотикаюсь, розправляю крила,
Крізь обпікаючий мороз і вітру свист…
Продовжити читання “Поезія “Несу з собою світло…””