Вона хотіла віршик розказати,
Вона так довго вчила ці слова,
Садочок. Глядачі. Дитяче свято
І трішечки тремтить її рука…
Продовжити читання “Поезія “Вона хотіла віршик розказати””
Поезія “Бути собою”
Вона усміхається, працює, старається,
Знову світанок, день новий починається,
Вона прокидається, приймає душ, одягається,
Сукня, підбори… Завіса знов підіймається…
Продовжити читання “Поезія “Бути собою””
Поезія «Відпусти це дівча…»
Спинись на хвилинку, послухай тихенько,
Згадай, як була ти ще зовсім маленька…
Що дівчинці тій тоді не вистачало?
Чекай, ти що плачеш? Згадала, згадала…
Продовжити читання “Поезія «Відпусти це дівча…»”
Поезія «Не заходь в мою душу із галасом лютих промов…»
Не заходь в мою душу із галасом лютих промов,
Там лиш тиша і спокій, прошу, не поруш того раю,
В ньому – вічність, безмежжя, ота безкорисна любов,
Без якої насправді нічого на світі немає…
Продовжити читання “Поезія «Не заходь в мою душу із галасом лютих промов…»”
Поезія “Просте, здавалося б, слово…”
Так боляче ранить слово,
Так глибоко, до межі,
Штрика́є, калічить, коле,
Мов найгостріші ножі.
Продовжити читання “Поезія “Просте, здавалося б, слово…””