Самотня серед тисячі людей,
Іде душа, ступає потихеньку,
В руках ключі від безлічі дверей,
Добра торбинка і надії жменька…
Продовжити читання “Поезія “Хай кине камінь той хто без гріха…””
Поезія “Душа саду”
Величний дім стояв біля ставка,
Пишались біля нього кипариси
І виноградна красувалася лоза,
Троянди, шавлії, тюльпани і іриси…
Продовжити читання “Поезія “Душа саду””
Поезія “Нитки, що зашивають душу…”
Латаю душу клаптиками щастя
І зашиваю порвані думки,
Тими нитками, що ночами сняться,
Тими нитками що даруєш ти.
Продовжити читання “Поезія “Нитки, що зашивають душу…””
Поезія “Душі світанок”
Землі омріяної мить,
Світанком небо запалить,
І синіх гір шалений цвіт,
І пташки радісний політ
Продовжити читання “Поезія “Душі світанок””