Закутаюсь у покривало щастя,
Що зіткане зі щирості й добра,
Усмішки сина, маминої ласки,
Із теплоти коханого крила…
Продовжити читання “Поезія “Закутаюсь у покривало щастя…””
Поезія “Не стидайся…”
Не стидайся своєї оселі,
Коли скромність там і простота,
Не стидайся дороги своєї,
Як усипана терням вона…
Продовжити читання “Поезія “Не стидайся…””
Поезія “А сходи є лише до Бога…”
А сходи є лише до Бога,
Не до зірок, не до мети,
Це просто шлях, лишень дорога,
Якою йдеш, мандруєш ти…
Продовжити читання “Поезія “А сходи є лише до Бога…””
Поезія “Я йтиму…”
Я йтиму, забираючи в долоні,
Тепло і світло, сонячну весну,
Минатиму ущелини й безодні,
І не вбиратиму у душу бур’яну…
Продовжити читання “Поезія “Я йтиму…””
Поезія “Скільки відтінків у щастя…”
Скільки відтінків у щастя,
Злилися акварелі…
В ньому і колір ласки,
Світла й тепла пастелі…
Продовжити читання “Поезія “Скільки відтінків у щастя…””
Поезія “Троянда в саду”
Поезія на основі цитати із Святого Письма: «Яка ж користь людині, як світ цілий здобуде, а занапастить власну душу?» (Єв. Від Матея 16:26)
Росла троянда білосніжна у саду,
До сонечка тягнулась пелюстками,
Свою чудову й неземну красу,
Так щиро всьому саду дарувала…
Продовжити читання “Поезія “Троянда в саду””
Поезія “Подаруй мені свою щирість…”
Подаруй мені свою щирість,
Лиш її… Більш нічого не хочу,
Бо вона розфарбує сірість,
Ту буденну, що муляє очі…
Продовжити читання “Поезія “Подаруй мені свою щирість…””