Скажи мені, як кохаєш,
Так сильно – сильно, без меж,
Я серцем це відчуваю,
Та, хочу почути все ж…
Продовжити читання “Поезія “Скажи мені, як кохаєш…””
Поезія “Кольорові окуляри…”
Дитинство – кольорові окуляри,
Усе навкруг безхмарне і легке,
Сльоза тече – біжиш мерщій до мами,
І все ота сльоза умить втече…
Продовжити читання “Поезія “Кольорові окуляри…””
Поезія “Світ усміхається…”
Світ ніжно усміхається очима,
Матусі, тата, друзів і коханих,
Ясними оченяточками сина,
Світ усміхається, розходяться тумани…
Продовжити читання “Поезія “Світ усміхається…””
Поезія “Монолог серця”
Я твоє серце, пам’ятаю миті
Які, мабуть, ти сам уже й забув,
Які вже плином часу оповиті,
Та у мені живуть…Бо ти відчув…
Продовжити читання “Поезія “Монолог серця””
Поезія “Обіпрись на моє плече…”
Обіпрись на моє́ плече,
Я з тобою, чуєш, з тобою,
І якщо у серці пече,
На душі немає споко́ю,
Продовжити читання “Поезія “Обіпрись на моє плече…””
Поезія “Дотик любові”
Торкнись рукою до замерзлого вікна
Розтане іній від тепла долоні…
Так і з душею, у якій зима
Скресає лід від дотику любові…
22.04.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна
Поезія “Ти мене прочитав …”
Ти мене прочитав до останньої літери,
Навіть те, що ховалося гли́боко десь між рядків…
Та осінні дощі все написане витерли,
І життя надихає на новий і новий мотив…
Продовжити читання “Поезія “Ти мене прочитав …””
Поезія “Я хочу загубитися в тобі…”
Я хочу загубитися в тобі,
Вдихаючи весняну прохолоду,
Блукати коридорами душі,
Де тисячі дверей, без перешкоди…
Продовжити читання “Поезія “Я хочу загубитися в тобі…””
Поезія “Я ціную в людині людину…”
Я ціную в людині людину,
Бо все решта пилюка життя..
І крізь куряву часоплину,
Яскравішає сприйняття…
Продовжити читання “Поезія “Я ціную в людині людину…””
Поезія “Велика сила…”
Ти бачиш як кружляє сніг,
Такий пухнастий, загадковий…
Що кажеш? – Холодно тобі,
І до кісток промерзли ноги?
Продовжити читання “Поезія “Велика сила…””