Авторський блог поетеси "Жива поезія душі…"
Кудись сьогодні вітер поспішає,
Збиває з ніг, голосить мов дитя…
Що трапилось? Й на мить не затихає…
Так ніби це кричить саме життя…
Спинися на хвилинку, вітре милий,
Доволі тобі нині голосить…
Поглянь на землю, все навкруг зчорніло,
Кругом гілля поламане лежить…
Продовжити читання “Поезія “Спинися, вітре…!””
Як хочеться, щоб в житті наших дітей зустрічалися лише хороші люди, які вміють надихати, підіймати, щоб міцніли їх дитячі крила, подаровані їм батьками…
Не ламайте дитині крила,
Ті, які я так важко ростила,
Ті які я слізьми омивала,
Материнським теплом огортала…
Продовжити читання “Поезія “Не ламайте дитині крила!””
В обіймах світанку, омите росою,
Заквітчане сонцем, заросле травою,
Видніється поле, на ньому хатина,
В хатинці матуся колише дитину…
Продовжити читання “Поезія “Мамине серце””
Слова матерям загиблих героїв… Так хочеться підтримати їх, сказати їм – ми пам’ятаємо, любимо, цінуємо! Вони герої, вони ангели світла і миру!!!
Він йшов на війну, йшов твій син найдорожчий
Упевнений, світлий, такий вже дорослий
І ти проводжала, і серце стискалось
Воно відчувало, воно відчувало…
Продовжити читання “Поезія “Матері загиблого героя””