Розбуди мене зранку, іще до світання,
Я так хочу відчути, як пахне роса…
Як пітьма, учепившись за землю, востаннє
Розчиняється… Так, бо безсила вона,
Продовжити читання “Поезія “Розбуди мене зранку…””
Поезія “Світає вже на нашій Україні…”
А вранці сон не віщий, лиш примарний,
Бо пробивається проміння крізь фіранку,
Той сон безликий і прийшов намарно,
Він зранку…
Продовжити читання “Поезія “Світає вже на нашій Україні…””