Відпусти мої крила, не тримай, я не можу інакше
Я лечу, щоби сонце в долоні схилити тобі,
Щоб, коли ти впадеш, постелити тобі якнайм’якше,
А коли підіймешся – не дати зчерствіти душі…
Продовжити читання “Поезія “Відпусти мої крила …””
Поезія “А світу так бракне щирості…”
А світу так бракне щирості,
Без неї душа холоне…
Бояться серця вразливості,
Ховаються за шаблони…
Продовжити читання “Поезія “А світу так бракне щирості…””
Поезія “Не стидайся…”
Не стидайся своєї оселі,
Коли скромність там і простота,
Не стидайся дороги своєї,
Як усипана терням вона…
Продовжити читання “Поезія “Не стидайся…””
Поезія “Скільки відтінків у щастя…”
Скільки відтінків у щастя,
Злилися акварелі…
В ньому і колір ласки,
Світла й тепла пастелі…
Продовжити читання “Поезія “Скільки відтінків у щастя…””
Поезія “Подаруй мені свою щирість…”
Подаруй мені свою щирість,
Лиш її… Більш нічого не хочу,
Бо вона розфарбує сірість,
Ту буденну, що муляє очі…
Продовжити читання “Поезія “Подаруй мені свою щирість…””
Поезія “Сльоза…”
Така маленька і прозора мов кришталь,
Сльоза… А як багато сили має,
Мов губка поглинає всю печаль,
Лікує душу, рани затягає…
Продовжити читання “Поезія “Сльоза…””
Поезія “А що там, що, у тебе за душею?..”
А що там, що, у тебе за душею?
Я не про гроші, зовсім не про гроші…
Про те, що вміє підіймати над землею,
Дарує крила у житті й підносить…
Продовжити читання “Поезія “А що там, що, у тебе за душею?..””
Поезія “Блукала людяність осіннім містом…”
Блукала людяність осіннім містом,
У очі перехожих заглядала,
Торкалась їх, наповнюючи змістом
Їхні життя… І в душі проникала…
Продовжити читання “Поезія “Блукала людяність осіннім містом…””
Поезія “Як багато сонця навкруги…”
Як багато сонця навкруги,
Ось воно, крізь тіні виглядає,
Пробивається крізь куряву пітьми,
І замерзлі душі зігріває.
Продовжити читання “Поезія “Як багато сонця навкруги…””