Огорнула мене зима…
Дивно, в мене ж душа палає,
А вона підійшла й крадькома
Снігом в душу мою завіває…
Продовжити читання “Поезія “З Богом в серці – усе під силу!””
Поезія “А думки наче хмари чорні…”
А думки… Наче хмари чорні
Так, буває, нахлинуть дощем,
Скотять мрії в пусту безодню?
І на серці залишать щем…
Продовжити читання “Поезія “А думки наче хмари чорні…””
Поезія “В коридорах душі дме вітер…”
В коридорах душі дме вітер,
Свище, плаче неначе дитя…
Усі сльози із серця витер,
Знаю, місія в нього така…
Продовжити читання “Поезія “В коридорах душі дме вітер…””
Поезія “Сухожилля нашої землі”
Стежки, розвилини, дороги і розтоки,
Сплітається із них уся земля…
Вони ведуть… Рахують наші кроки
У них і осінь наша і весна…
Продовжити читання “Поезія “Сухожилля нашої землі””
Поезія “Упевнено і віртуозно йди!”
Ти знаєш, скільки в тобі сили,
Скільки завзяття, запалу, терпіння!
Хай не лякають кілометри, милі,
Іди! Переступай через каміння…
Продовжити читання “Поезія “Упевнено і віртуозно йди!””
Поезія “Дощить…”
Дощить… Так часто у житті дощить,
Тумани огортають перехрестя,
Щемить у грудях глибоко, щемить
Йду, крізь тумани, слухаючи серце…
Продовжити читання “Поезія “Дощить…””
Поезія “Ілюзія”
Вона іде, упевнена, красива,
У модному пальті, іде квапливо,
Заглазуроване обличчя стильним гримом…
На перший погляд ідеальна і щаслива…
Продовжити читання “Поезія “Ілюзія””
Поезія “Зустрілися дві долі…”
Зустрілися дві долі на місточку,
Одна мов пані горда, грошовита,
Виблискує по-модному сорочка,
Дорогоцінним каменем розшита…
Продовжити читання “Поезія “Зустрілися дві долі…””
Поезія “Що скажуть люди?”
Що скажуть люди? – Як вам це питання?
Так часто у житті воно лунає.
А що у серці? Що душа бажає?
Сховати треба, глибоко ховаєм…
Продовжити читання “Поезія “Що скажуть люди?””
Поезія “Життя прожити – не поле перейти…”
В народі кажуть, що життя прожити
Не просто, – це не поле перейти,
А я скажу, як навчимось любити
То вільні станемо, як польові птахи…
Продовжити читання “Поезія “Життя прожити – не поле перейти…””