Мій Небесний Тату, знову ранок,
Ніжністю торкається до скронь,
Сонце обіймає мій світанок,
Теплотою люблячих долонь…
Продовжити читання “Поезія “Мій Небесний Тату, знову ранок…””
Поезія “Обіпрись на моє плече…”
Обіпрись на моє́ плече,
Я з тобою, чуєш, з тобою,
І якщо у серці пече,
На душі немає споко́ю,
Продовжити читання “Поезія “Обіпрись на моє плече…””
Поезія “Випускникам 11 класу від батьків”
Так дивовижно нині сонце світить,
Мов обіймає теплотою наше свято…
І ви найкращі, найдорожчі наші діти,
В життя здіймаєтесь, неначе пташенята…
Продовжити читання “Поезія “Випускникам 11 класу від батьків””
Поезія “Спасибі, Господи милий…!”
Ти бачиш мої дороги,
Ти знаєш, що там, за крок,
Вбираєш мої тривоги,
Що тліють серед думок…
Продовжити читання “Поезія “Спасибі, Господи милий…!””
Поезія “Лист синові”
Мій синочку, настане пора,
Як я буду вже сивою зовсім,
Ти відкрий, почитай ці слова,
Щоби зміг осягти мою осінь…
Продовжити читання “Поезія “Лист синові””
Поезія “А вітер часу сльози витирає …”
А вітер часу сльози витирає,
Та тільки сльози, а не почуття,
Вони ж при згадці знову виринають,
І боляче отруюють життя…
Продовжити читання “Поезія “А вітер часу сльози витирає …””
Поезія “Я нині для тебе пишу…”
Я нині для тебе пи́шу
Так – так, саме для тебе,
І, словом хвилюючи тишу,
Схиляю глибоке небо…
Продовжити читання “Поезія “Я нині для тебе пишу…””
Поезія “Дотик любові”
Торкнись рукою до замерзлого вікна
Розтане іній від тепла долоні…
Так і з душею, у якій зима
Скресає лід від дотику любові…
22.04.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна
Поезія “Огорни мою душу словом…”
Огорни мою душу словом,
Підійми, надихни, обігрій,
І вона оживатиме знову,
Підіймаючи трап із мрій…
Продовжити читання “Поезія “Огорни мою душу словом…””
Поезія “Ти мене прочитав …”
Ти мене прочитав до останньої літери,
Навіть те, що ховалося гли́боко десь між рядків…
Та осінні дощі все написане витерли,
І життя надихає на новий і новий мотив…
Продовжити читання “Поезія “Ти мене прочитав …””