Скоро скажеш – «Мам я вже виріс…» –
Усміхнешся мов сонце яскраве, –
«На вечерю сьогодні не встигну
Не чекайте, у мене справи…»
Продовжити читання “Поезія “Моє щастя і мої крила…””
Поезія “Солодка сіль”
Я – небо… Зігрію сонцем,
Коли в тобі сніг іде…
Я – вітер… Що за віконцем,
Коли тобі гірко, гуде…
Продовжити читання “Поезія “Солодка сіль””
Поезія “Я не вмію ховати душу …”
Я не вмію ховати душу,
Із дитинства просили – ховай,
Не навчилась, хоч певно мушу,
Бо буває болить до краю…
Продовжити читання “Поезія “Я не вмію ховати душу …””
Поезія “Ти – сонце, яке зігріває …”
– Ти любиш?
– Так, я люблю́…
– Тоді обійми мої ночі,
Щоб я не лякалась дощу,
Сховаюсь у твої очі…
Продовжити читання “Поезія “Ти – сонце, яке зігріває …””
Поезія “О, скільки суддів…”
О, скільки суддів… І в усі часи
Вони судитимуть, не розібравши суті,
Кричатимуть – «Розпни, розпни розпни!»
За «істини» десь здалеку почуті…
Продовжити читання “Поезія “О, скільки суддів…””
Поезія “До і після …”
До і після – туман і світло,
Розділила доля шляхи…
До – летіла супроти вітру,
Після – мріяла тихо йти…
Продовжити читання “Поезія “До і після …””
Поезія “В осіннє листя заховаю втому…”
В осіннє листя заховаю втому,
В проміння сонячне закутаю вірші,
Ти тут… Я біля тебе завжди вдома
Зігріта світлом рідної душі…
Продовжити читання “Поезія “В осіннє листя заховаю втому…””