Коли забирає проникливий біль
В полон твої дні і хвилини,
Ти зможеш піднятися крізь заметіль,
Бо поруч є рідна людина…
Продовжити читання “Поезія “Рідна людина…””
Поезія “Переболить, чи не переболить?”
Переболить, чи не переболить?
Перегорить? Чи випалить всю душу?
Ослаблену надію спопелить,
Зануривши її в гидку калюжу…?
Продовжити читання “Поезія “Переболить, чи не переболить?””
Поезія “Скидай маску, вовче, не ховайся…”
Скидай маску, вовче, не ховайся,
Я вже бачила твоє лице,
Я не вдарю, ні, ти не лякайся,
Я не вмію так, як ти мене…
Продовжити читання “Поезія “Скидай маску, вовче, не ховайся…””
Поезія “Побудь зі мною…”
Побудь зі мною, поруч, близько – близько,
Я скучила за істинним тобою,
Умий обличчя, не потрібно блиску
Ми ж наодинці, чуєш, тільки двоє…
Продовжити читання “Поезія “Побудь зі мною…””
Поезія “Любов не йде …”
Любов не йде, її ховають хмари,
Вмиває дощ, женуть кудись вітри,
Затягують буденності тумани,
Але вона продовжує цвісти…
Продовжити читання “Поезія “Любов не йде …””
Поезія “Краплинка доброти…”
Не плачу, ні, кому потрібні сльози,
Душа стікає краплями роси,
Між сірих днів загубленої прози,
Мені б лишень краплинку доброти…
Продовжити читання “Поезія “Краплинка доброти…””
Поезія “Оголена правда…”
Б’є струмом оголена правда,
Дощами стікають промови,
Надіємося на «завтра»…
І все починається знову…
Продовжити читання “Поезія “Оголена правда…””
Поезія “Вибір за тобою”
Альпініст, підкорювач гори,
Ціль – вершина, будь – яка ціна,
Крок за кроком, крізь усі вітри́,
Ба́йдуже, що там пече зима…
Продовжити читання “Поезія “Вибір за тобою””
Поезія “Запалити свою свічу…”
А сірник догорає швидко,
Хоч яскраво горить, проте
Як без голки немічна нитка,
Так сірник без свічі пусте…
Продовжити читання “Поезія “Запалити свою свічу…””
Поезія “Ти і я…”
– Обігрій мене поглядом милий
Бо проймають буденні вітри…
– Обійму і зігрію, єдина,
Проти світла безсилі вони…
Продовжити читання “Поезія “Ти і я…””