Серце у грудях – пташкою,
Слово із вуст – стрілою,
Ми над розбитою чашкою,
Ділимо правду надвоє…
Продовжити читання “Поезія “Серце у грудях пташкою…””
Поезія “Я буду з тобою… “
Я буду з тобою… На твоїх стежках,
Ітиму весною і літом,
Коли обійматиме холод і страх,
Коли обпікатиме вітер…
Продовжити читання “Поезія “Я буду з тобою… “”
Поезія “Ніхто не є випадковим…”
Для когось я буду нотою,
Для когось – цілою гамою,
Комусь – перехожою сотою,
Комусь – найдорожчою самою…
Продовжити читання “Поезія “Ніхто не є випадковим…””
Поезія “Сяючі люди…”
Буває, зустрінеш людину,
(а в тебе в серці зима…)
І наче й не було зи́мно
І наче весна, весна…
Продовжити читання “Поезія “Сяючі люди…””
Поезія “Моє щастя і мої крила…”
Скоро скажеш – «Мам я вже виріс…» –
Усміхнешся мов сонце яскраве, –
«На вечерю сьогодні не встигну
Не чекайте, у мене справи…»
Продовжити читання “Поезія “Моє щастя і мої крила…””
Поезія “Солодка сіль”
Я – небо… Зігрію сонцем,
Коли в тобі сніг іде…
Я – вітер… Що за віконцем,
Коли тобі гірко, гуде…
Продовжити читання “Поезія “Солодка сіль””
Поезія “Я не вмію ховати душу …”
Я не вмію ховати душу,
Із дитинства просили – ховай,
Не навчилась, хоч певно мушу,
Бо буває болить до краю…
Продовжити читання “Поезія “Я не вмію ховати душу …””
Поезія “Ти – сонце, яке зігріває …”
– Ти любиш?
– Так, я люблю́…
– Тоді обійми мої ночі,
Щоб я не лякалась дощу,
Сховаюсь у твої очі…
Продовжити читання “Поезія “Ти – сонце, яке зігріває …””
Поезія “О, скільки суддів…”
О, скільки суддів… І в усі часи
Вони судитимуть, не розібравши суті,
Кричатимуть – «Розпни, розпни розпни!»
За «істини» десь здалеку почуті…
Продовжити читання “Поезія “О, скільки суддів…””
Поезія “До і після …”
До і після – туман і світло,
Розділила доля шляхи…
До – летіла супроти вітру,
Після – мріяла тихо йти…
Продовжити читання “Поезія “До і після …””