Любив метелик мандрувати,
По світу весело літати,
Та хмарка дощик принесла,
Ховатися йому пора.
Не можна крильця намочити,
Метелик квітку став просити –
Дозволь сховатися мені,
Під пелюсточки запашні.
Ромашка ніжно усміхнулась,
І пелюсточки розпахнула.
А там мурашечка маленька,
Сидить, сміється веселенько.
Вони з мурашкою здружились,
На дощик весело дивились.
Ромашці дякували щиро,
Що від дощу їх прихистила.
28.01.2014
© Автор Британ Галина Ярославівна