Євангеліє у віршах. 17.Преображення 1 – 8; учні запитують про Іллю 9 – 13; вилікування біснуватого 14 – 21; Ісус удруге повідомляє про Страсті 22 – 23; Ісус дає податок на храм 24 – 27;

Як минуло шість днів
Взяв Ісус трьох учнів,
Якова Йоана, його брата,
Та Петра,
Й на високу гору їх повів,
І преобразився перед ними,
І засіяло наче сонце його обличчя,
Одежа побіліла наче світло,
І ось з’явились їм Мойсей й Ілля,
І стали із Ісусом розмовляти.
Озвавсь Петро і каже до Ісуса:
«Господи, як добре нам тут бути,
Якщо захочеш ти
Я розташую на тім місті три намети
Для тебе, для Мойсей й для Іллі.
Він говорив іще, та хмара ось
Ясна і світла огорнула їх
Із хмари стало чути голос:
«Це Син улюблений мій,
Що його я уподобав,
Ви ж слухайте його усі»
Почувши це, учні,
Впали обличчям до землі
Й злякалися вони,
Ісус же доторкнувсь до них,
Й сказав щоб не страхалися вони,
Й підвівши свої очі,
Вже не побачили вони нікого
Окрім Ісуса самого.
Коли вони зійшли з гори,
Ісус їх попросив,
Щоби нікому не розповідали,
Про нинішнє видіння це,
Аж поки Чоловічий Син
Із мертвих не воскресне.
Тоді спитали учні у Ісуса:
«Чому то книжники говорять,
Що спершу Ілля має прибути?»
Ісус їм відповів:
«Ілля прийде
Й усе до ладу приведе,
Проте кажу вам що Ілля прийшов уже,
Та не впізнали його вони,
Й те що хотіли, вчинили з ним».
Так само й Чоловічий Син
Від них повинен постраждати».
Й збагнули тоді учні,
Про кого він говорив бо їм –
Про Йоана Хрестителя.
Як до народу прийшли вони,
То до Ісуса враз приступив
Чоловік один,
Й припавши йому до ніг,
Його просив:
«О Господи ти змилуйся над сином бо моїм,
Причинний він,
Він дуже хворий, часто в огонь кидається
А часто в воду.
Приводив я його до учнів твоїх,
Та не змогли вони його зцілити.»
«О роде, розбещений, невірний, –
Сказав Ісус, – допоки буду вас терпіти?
Ви приведіть його сюди»
І хлопця привели,
Ісус же бісу пригрозив,
Той хлопця й залишив.
І видужав юнак тієї ж миті.
Тоді учні на самоті,
Спитали у Ісуса:
«Cкажи ж чому ми не змогли,
Погнати цього біса?»
Ісус сказав їм :
«То через віру вашу, що мала,
Бо істино кажу вам я,
Як буде віра ваша така,
Як це зерно гірчиці,
То скажете отій горі – перенесися
І перенесеться вона,
І неможливого не буде,
Для вас нічого,
А щодо роду бісів цього,
Його ж бо виганяють лише молитвою і постом.
Коли у Галилеї
Зібралися вони,
Ісус мовив до них:
«Син Чоловічий
Повинен бути виданий
У руки людям,
Вони уб’ють його,
Й на третій день,
Воскресне він.
І зажурилися учні.
Коли прийшли в Капернаум вони,
То підійшли до них,
Дидрахми збирачі,
(тобто на храм подачі)
І Петра спитали:
«Чи заплатить дидрахму
Учитель ваш?
Петро сказав що так.
Як увійшов до хати, то Ісус
Промовив:
«Як тобі Симоне
Здається,
Земні царі із кого
Беруть данину?
Із своїх бо синів, а чи з чужих?
Той відповів: «З чужих»
Ісус сказав тоді:
«Це значить сини вільні
Від їхнього податку?
Однак, щоби вони
Не взяли нам оце
за зле,
Піди до моря й вудку в нього кинь,
Візьми першу рибину, яку спіймаєш
І рота їй відкрий,
Там ти знайдеш
сатир (чотири драхми)
Візьми його і дай
За себе і за мене їм.

15.10.2023р.  Упорядник Галина Британ.

Євангеліє у віршах. 18.Хто більший у Царстві Небеснім 1 – 11; заблукана вівця 12 – 14; братня догана 15 – 20; прощення братові провини 21 – 22; притча про немилосердного боржника 23 – 35

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2018р-2024р © Галина Британ. Авторський блог поетеси "Жива поезія душі…". Використання матеріалів дозволено лише за попередньою згодою з автором і за наявності активного посилання на http://galynabrytan.lviv.ua/