Євангеліє у віршах. 18.Хто більший у Царстві Небеснім 1 – 11; заблукана вівця 12 – 14; братня догана 15 – 20; прощення братові провини 21 – 22; притча про немилосердного боржника 23 – 35

Того часу
До Ісуса учні підійшли
І спитали –
«Хто найбільший у Небеснім Царстві?»
Тоді Ісус привів дитину,
І серед них поставив,
І каже:
«Хто таким же малим стане
Як ця дитина
Той буде найбільшим
У царстві Небеснім
Хто приймає дитину,
В ім’я моє,
Той приймає мене.
А хто спокусить із цих малих
Що в вірують у мене
Хоча б одного,
Такому б ліпше, як малинове жорно
Повішане було йому на шию,
І він утоплений би був в глибинах моря.
О горе світові, від тих спокус,
Воно і треба щоб спокуси ті прийшли
Та горе тим,
Через яких вони приходять
О горе!
Коли твоя рука або нога причиною падіння бо стає
То відітни її і кинь від себе геть
Бо ліпше буде,
Ввійти в життя лиш одноруким
Чи кульгавим
Аніж із обома руками і ногами
Бути укинутим в вогонь пекельний.
І коли око твоє
До гріха тебе приводить
То вирви й геть од себе кинь його,
Бо ліпше буде однооким,
В життя ввійти,
Ніж з обома очима,
Бути укинутим в вогонь пекельний.
Глядіть щоби,
Ніким із цих малих не гордували ви,
Бо їхні ангели на небі повсякчас,
Бачать обличчя мого Небесного Отця,
Бо Чоловічий Син спасти прийшов,
Те що загинуло.
Що ж ви гадаєте, що той,
Хто сто овець бо має
Й одна з них заблукає,
Не кине інших і не піде шукати
Оту що заблукала?
А як знайде її
То істино кажу я вам
Радіє нею більше
Ніж тими,
Що не губились.
Так само і в Отця Небесного
Немає волі щоб загинув
Один із тих малих.
Коли ж твій брат
Супроти тебе завинить
Піди
Й віч – на – віч
Йому ти докори,
Коли ж бо він послухає тебе,
То брата ти придбав,
Як не послуха він тебе,
Візьми з собою ще одного, або двох іще,
Коли не схоче слухать їх,
Церкві скажи
Коли ж і Церкви слухати не стане
Тоді нехай тобі він буде,
Як митар і поганин
Кажу вам істино бо я,
Що зв’яжете ви на землі,
То буде зв’язано на небі,
Що на землі розв’яжете ж бо ви
Буде розв’язане на небі.
Знов істино я вам кажу
Коли хоч двоє з вас
Про щось попросять
Щоб там не було
Буде воно дано,
Моїм Отцем Небесним,
Бо де зібралися в моє ім’я,
Хоч двоє або троє
Там серед них буду і Я.»
Тоді до нього підійшов Петро
І став питати:
«Господи, скажи мені,
Коли мій брат
Згрішить супроти мене
Скільки разів я маю
Йому прощати?
Чи маю до сімох разів прощати?
Ісус йому і відповів:
«Не скажу тобі, що до сімох разів,
Але до сімдесяти разів по сім»
І далі промовляв Ісус:
«Царство небесне схоже на царя,
Що захотів звести рахунки
Зі слугами своїми,
І привели до нього
Слугу одного,
Що винен був талантів десять тисяч,
Але не мав він чим віддати,
То пан звелів його продати,
Й майно, дітей і жінку ,
Й йому віддати.
Тоді слуга упав йому у ноги,
Й просити став, –
«Ти потерпи мені ще трохи пане,
Я все віддам».
Тоді змилосердився над тим слугою пан,
І відпустив його, і борг йому подарував,
І вийшов той слуга від пана
Й зустрів одного зі своїх спів слуг,
Що перед ним мав борг
І сто динаріїв йому він винен був.
Його схопив й душити став,
Й йому кричав
Щоб той що винен борг віддав.
Як же побачили товариші що сталось,
То засмутились і пішли до пана,
Про все що сталося розказали.
Тоді покликав слугу той пан
Й йому сказав:
«Слуго лукавий,
Я ж увесь борг тобі простив
Бо ти мене просив,
Чи не слід було й тобі змилосердитись
Над товаришем твоїм,
Як я змилосердився над тобою?»
І пан розгнівався на нього
Й віддавав його катам
Поки він боргу не віддасть.
Отак і мій Отець Небесний
Буде чинити вам,
Якщо із вас бо кожен,
Прощать не буде братові своєму,
Із серця свого.

15.10.2023р.  Упорядник Галина Британ.

Євангеліє у віршах. 19.Нерозривність християнського подружжя 1 – 12; Ісус благословляє дітей 13 – 15; багатство – небезпечна річ 16 – 26; нагорода за повне зречення 27 – 30

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2018р-2024р © Галина Британ. Авторський блог поетеси "Жива поезія душі…". Використання матеріалів дозволено лише за попередньою згодою з автором і за наявності активного посилання на http://galynabrytan.lviv.ua/