Поезія “Їм вручили крила…”

В пам’ять про загиблих під час обвалу будинку в Дрогобичі в ніч з 27 на 28 серпня 2019 року…

Ніч уже заглядала в віконце,
Якось сумно чомусь їй стало,
Наче завтра не вийде сонце,
Усміхнулась й думки відігнала…
Продовжити читання “Поезія “Їм вручили крила…””

Поезія “Діалог з ангелом”

– Мій ангеле, ти за́вжди поруч йдеш,
Навчи мене дорогу обирати…
– Усі дороги – дар тобі з небес,
Довірся серцю, – серцю краще знати…
Продовжити читання “Поезія “Діалог з ангелом””

Поезія “Моє небо, не плач…”

Моє небо, ти плачеш? Прошу́, не тривожся дарма,
Я тобі обіцяю не схибити і не зламатись,
Навіть як обпікатиме холодом люта зима,
Моє небо, блакиті твоєї я буду триматись…
Продовжити читання “Поезія “Моє небо, не плач…””

Прозовий, автобіографічний твір “Недитячий дитячий сон”

Ви вірите в сни? Вони бувають такі різні – емоційні і суєтні, добрі і неприємні, віщі і пусті… І мені, як і кожному з вас сняться сни, та один запам’ятався на все життя…

Мені було років шість або сім. В цей час наша сім’я – мама, тато, я і дві мої сестрички, жили в будинку біля церкви. Будинок стояв внизу, а церква височіла на горбочку. Ввечері батько з двома моїми сестричками зібрався їхати до бабусі. Дорога туди була не близька, кілометрів сто. Зима розкошувала, посипаючи білим лапатим снігом дороги. Повернутися вони планували через кілька днів. У той час, батько працював водієм великого вантажного автомобіля, яким вони й поїхали. А ми з мамою, провівши їх, лягли спати.

Продовжити читання “Прозовий, автобіографічний твір “Недитячий дитячий сон””

2018р-2025р © Галина Британ. Авторський блог поетеси "Жива поезія душі…". Використання матеріалів дозволено лише за попередньою згодою з автором і за наявності активного посилання на http://galynabrytan.lviv.ua/