Не бійся, впасти не страшно,
Бо тут, унизу, все просто,
Все чисто, прозоро, вчасно,
Для серця незримий простір…
Продовжити читання “Поезія “Не бійся, впасти не страшно…””
Поезія “Господь чекає…”
Ти сьогодні прокинувся зранку,
Вмився, швидко одежу накинув,
Я чекав, що хоч після сніданку,
Ти згадаєш про мене, сину…
Продовжити читання “Поезія “Господь чекає…””
Поезія “Ти дихай…”
Ти дихай, дихай, чуєш? Дихай, дихай…
Повітря – щит від холоду зими,
Все стихне, стихне, віриш? Стихне, стихне,
Поки дощить – із Богом говори…
Продовжити читання “Поезія “Ти дихай…””
Поезія “Сповідь…”
Біля воріт до раю він стояв,
Старенький сивий, перейшов чимало,
Життєвий час тихенько добігав,
Ступити крок останній залишалось…
Продовжити читання “Поезія “Сповідь…””
Поезія “Зміцніла віра”
Збились об землю п’яти,
І мозолі набила:
– Небо, хочу літати –
Тихо прошепотіла…
Продовжити читання “Поезія “Зміцніла віра””
Поезія “І буде День Великий…”
І буде День Великий, світлий, чистий,
І в кожен дім прийде Господній Син!
Приймем Його піднесено, врочисто,
З тими хто поряд, серед рідних стін.
Продовжити читання “Поезія “І буде День Великий…””
Поезія “Витри сльози, моя дитино …”
Витри сльози, моя дитино,
Скинь мішок, що несеш давно,
Глянь, як сильно затиснув спину,
Та хіба ж він вартий того́?
Продовжити читання “Поезія “Витри сльози, моя дитино …””
Поезія “Різдво, наче казка…”
Різдво, наче казка, я іду до мами і тата,
До тих найрідніших у цілому світі людей,
Байдужа для них мішура – і здобутки, і статус,
Вони просто люблять і завжди чекають дітей…
Продовжити читання “Поезія “Різдво, наче казка…””
Поезія “Мій Миколаю…”
Мій Миколаю, я хоч не дитина,
Та напишу і я тобі листа,
Буду просити миру Україні,
Добра – у душі, спо́кою в серця́…
Продовжити читання “Поезія “Мій Миколаю…””
Поезія “Мій Боже, дякую Тобі за ВСЕ..!”
Мій Боже, дякую Тобі за ВСЕ,
За дорогих людей, що йдуть зі мною,
За ніжність мамину, за татове плече,
За ангела, що завжди за спиною…
Продовжити читання “Поезія “Мій Боже, дякую Тобі за ВСЕ..!””