Торкнись рукою до замерзлого вікна
Розтане іній від тепла долоні…
Так і з душею, у якій зима
Скресає лід від дотику любові…
22.04.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна
Поезія “Огорни мою душу словом…”
Огорни мою душу словом,
Підійми, надихни, обігрій,
І вона оживатиме знову,
Підіймаючи трап із мрій…
Продовжити читання “Поезія “Огорни мою душу словом…””
Поезія “Ти мене прочитав …”
Ти мене прочитав до останньої літери,
Навіть те, що ховалося гли́боко десь між рядків…
Та осінні дощі все написане витерли,
І життя надихає на новий і новий мотив…
Продовжити читання “Поезія “Ти мене прочитав …””
Поезія “А душа розмовляє з душею …”
А душа розмовляє з душею,
І світає…Така ота мить…
Наче сонце, разо́м із зорею,
Гомонять… Десь гітара звучить…
Продовжити читання “Поезія “А душа розмовляє з душею …””
Поезія “Я хочу загубитися в тобі…”
Я хочу загубитися в тобі,
Вдихаючи весняну прохолоду,
Блукати коридорами душі,
Де тисячі дверей, без перешкоди…
Продовжити читання “Поезія “Я хочу загубитися в тобі…””
Поезія “Набутися разом…”
А що тобі хочеться встигнути, друже,
Зробити у цьому житті?
Хтось скаже – «У подорож хочу я дуже»
А хтось мріє бути на висоті…
Продовжити читання “Поезія “Набутися разом…””
Поезія “Скоро минуть дощі…”
Нині тобі чомусь важко,
Холодно на душі,
Не клопочися, пташко,
Скоро минуть дощі…
Продовжити читання “Поезія “Скоро минуть дощі…””
Поезія “Цінуйте друзі, ангела свого́…”
Біля старенького вже зовсім, дідуся,
Стояв ангелик, кри́льми огорнувши
Його долоні… Плакала весна,
Життя добігло, обрію торкнувшись…
Продовжити читання “Поезія “Цінуйте друзі, ангела свого́…””
Поезія “Вона іде…”
Так тихо – тихо плакала гітара,
Вливаючи у серце почуття,
Сльозою по щоці весна стікала,
Дощем легеньким крадучись в життя…
Продовжити читання “Поезія “Вона іде…””
Поезія “А я пишу́…”
А я пишу́… А що мої вірші?
Це сльози, радощі, передчуття, надії…
Я ними обійму твої дощі,
Я ними твоє серце обігрію…
Продовжити читання “Поезія “А я пишу́…””