Нині тобі чомусь важко,
Холодно на душі,
Не клопочися, пташко,
Скоро минуть дощі…
Продовжити читання “Поезія “Скоро минуть дощі…””
Поезія “Цінуйте друзі, ангела свого́…”
Біля старенького вже зовсім, дідуся,
Стояв ангелик, кри́льми огорнувши
Його долоні… Плакала весна,
Життя добігло, обрію торкнувшись…
Продовжити читання “Поезія “Цінуйте друзі, ангела свого́…””
Поезія “Вона іде…”
Так тихо – тихо плакала гітара,
Вливаючи у серце почуття,
Сльозою по щоці весна стікала,
Дощем легеньким крадучись в життя…
Продовжити читання “Поезія “Вона іде…””
Поезія “А я пишу́…”
А я пишу́… А що мої вірші?
Це сльози, радощі, передчуття, надії…
Я ними обійму твої дощі,
Я ними твоє серце обігрію…
Продовжити читання “Поезія “А я пишу́…””
Поезія “З чим ти постанеш перед Богом..?”
Прошу́, не мрій про все найкраще,
Це так безглуздо, помилково,
Ставатиме в дорозі важче,
І за́вжди краще буде в когось…
Продовжити читання “Поезія “З чим ти постанеш перед Богом..?””
Поезія “Цінуйте тих, хто подає Вам руку …”
Цінуйте тих, хто подає Вам руку,
Хто вірить в ваші сили, більш ніж ви,
Хто допоміг вам обійти багнюку,
Після падіння змусив знову йти…
Продовжити читання “Поезія “Цінуйте тих, хто подає Вам руку …””
Поезія “Слі́зьми часто говорить душа…”
А я бачила твої сльози,
Й у душі обривались нитки́,
Тих збудованих світом ілюзій, –
Що не плачуть чоловіки…
Продовжити читання “Поезія “Слі́зьми часто говорить душа…””
Поезія “А час іде…”
А час іде, і люди йдуть,
І змінюється світ навколо,
І весни знову настають,
І хуртовини віють знову…
Продовжити читання “Поезія “А час іде…””
Поезія “Я ціную в людині людину…”
Я ціную в людині людину,
Бо все решта пилюка життя..
І крізь куряву часоплину,
Яскравішає сприйняття…
Продовжити читання “Поезія “Я ціную в людині людину…””
Поезія “Велика сила…”
Ти бачиш як кружляє сніг,
Такий пухнастий, загадковий…
Що кажеш? – Холодно тобі,
І до кісток промерзли ноги?
Продовжити читання “Поезія “Велика сила…””