А світанок душу не ранить,
Сонця промені не обпечуть,,
Дощ ніколи підступно не вдарить,
Лицемірством вітри не проймуть…
Продовжити читання “Поезія “Чому ж людина..?””
Поезія “КОХАТИ…”
СХОВАТИСЬ у твоїх міцних долонях,
РОЗТАНУТИ в душевній теплоті,
ПРОКРАСТИСЬ у твоє нічне безсоння,
І ПРОРОСТИ назавжди у тобі…
Продовжити читання “Поезія “КОХАТИ…””
Поезія “Ти на землі – Людина..!”
Вчора людина йшла,
Втоптувала стежини,
На циферблаті життя,
Роки без вороття
Збігли…Нема людини…
Продовжити читання “Поезія “Ти на землі – Людина..!””
Поезія “Скажи мені “Все буде добре, мила”…”
Скажи мені «Все буде добре, мила»
І заховай мої гіркі думки,
Знаєш, не можу підійняти крила,
Так хочеться летіти, а не йти…
Продовжити читання “Поезія “Скажи мені “Все буде добре, мила”…””
Поезія “Ти не такий як всі..!”
А ти такий як всі…Тобі здається…
Це лиш омана, істина ж проста –
Ти особливий, в тобі світло ллється,
Що випромінює лише твоя душа..!
Продовжити читання “Поезія “Ти не такий як всі..!””
Поезія “Соло сонця…”
Стікає літо каплями по стрісі,
Туманами лягаючи на вії,
Сховавши у твоїй пустій валізі
Такі довгоочікувані мрії…
Продовжити читання “Поезія “Соло сонця…””
Поезія “Тримай мене, синочку мій, за руку …”
Тримай мене, синочку мій, за руку,
Я поруч, чуєш, прожени страхи́!
Упевнено іди, у двері стукай,
А головне – не відпускай руки́..!
Продовжити читання “Поезія “Тримай мене, синочку мій, за руку …””