Перетинаю роздоріжжя моїх мрій,
Торкаючись усмішкою до неба,
Іду, в руках серпанок із надій,
Здавалося б, нічого більш не треба…
Продовжити читання “Поезія “Роздоріжжя моїх мрії…””
Поезія “Під Матінки Святим Покровом”
Дорогі друзі, щиро вітаю Вас з чудовим, світлим святом Покрови Пресвятої Богородиці!!! Добра Вам та Божої благодаті!!!
У сонце зодягнулася земля,
Мов наречена світла і святкова,
У радість зодягнулася душа,
Накрита Матінки Святим покровом!
Продовжити читання “Поезія “Під Матінки Святим Покровом””
Поезія “Помолись!”
Дорогі друзі, цей вірш народився на одному диханні, мабуть ці слова зараз комусь дуже потрібні…
Ти плачеш? Тримайся, мій друже,
Хай ангел тебе обійме!
Боїшся? Наляканий дуже?
Молися, і страх утече.
Продовжити читання “Поезія “Помолись!””
Поезія “Повір!”
Повір, і прожени журбу із серця,
Повір, і безнадійність пропаде,
Повір, і біль від відчаю минеться,
І сонечко в душі твоїй зійде…
Продовжити читання “Поезія “Повір!””
Поезія “Розбуди мене зранку…”
Розбуди мене зранку, іще до світання,
Я так хочу відчути, як пахне роса…
Як пітьма, учепившись за землю, востаннє
Розчиняється… Так, бо безсила вона,
Продовжити читання “Поезія “Розбуди мене зранку…””
Поезія “А дощ був зовсім поруч…”
А дощ був зовсім поруч, біля мене,
І громом розливалося в душі,
Палахкотіло блискавками небо,
Та де ж дощі?
Продовжити читання “Поезія “А дощ був зовсім поруч…””
Поезія “Господь – суддя!”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : «Не судіте, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити,і, якою мірою міряєте, такою й вам відміряють; чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж в у власнім оці ти не добачаєш?…» (Єв. Матея 7:1,2,3)
Ми в оці друга, бачимо маленьку скалку,
Дістати намагаємось її,
Ми помиляємось, випалюючи «правду»,
Вдягаємось у мантію судді…
Продовжити читання “Поезія “Господь – суддя!””
Поезія “А що там, що, у тебе за душею?..”
А що там, що, у тебе за душею?
Я не про гроші, зовсім не про гроші…
Про те, що вміє підіймати над землею,
Дарує крила у житті й підносить…
Продовжити читання “Поезія “А що там, що, у тебе за душею?..””
Поезія “Світає вже на нашій Україні…”
А вранці сон не віщий, лиш примарний,
Бо пробивається проміння крізь фіранку,
Той сон безликий і прийшов намарно,
Він зранку…
Продовжити читання “Поезія “Світає вже на нашій Україні…””
Поезія “Що для вічності сіє людина?”
Що потрібно людині щоб жити?
Їсти й пити…
Ось і сіє пшеницю людина,
Біля неї працює вона,
Продовжити читання “Поезія “Що для вічності сіє людина?””