Розбуди мене зранку, іще до світання,
Я так хочу відчути, як пахне роса…
Як пітьма, учепившись за землю, востаннє
Розчиняється… Так, бо безсила вона,
Продовжити читання “Поезія “Розбуди мене зранку…””
Поезія “А дощ був зовсім поруч…”
А дощ був зовсім поруч, біля мене,
І громом розливалося в душі,
Палахкотіло блискавками небо,
Та де ж дощі?
Продовжити читання “Поезія “А дощ був зовсім поруч…””
Поезія “Господь – суддя!”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : «Не судіте, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити,і, якою мірою міряєте, такою й вам відміряють; чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж в у власнім оці ти не добачаєш?…» (Єв. Матея 7:1,2,3)
Ми в оці друга, бачимо маленьку скалку,
Дістати намагаємось її,
Ми помиляємось, випалюючи «правду»,
Вдягаємось у мантію судді…
Продовжити читання “Поезія “Господь – суддя!””
Поезія “А що там, що, у тебе за душею?..”
А що там, що, у тебе за душею?
Я не про гроші, зовсім не про гроші…
Про те, що вміє підіймати над землею,
Дарує крила у житті й підносить…
Продовжити читання “Поезія “А що там, що, у тебе за душею?..””
Поезія “Світає вже на нашій Україні…”
А вранці сон не віщий, лиш примарний,
Бо пробивається проміння крізь фіранку,
Той сон безликий і прийшов намарно,
Він зранку…
Продовжити читання “Поезія “Світає вже на нашій Україні…””
Поезія “Що для вічності сіє людина?”
Що потрібно людині щоб жити?
Їсти й пити…
Ось і сіє пшеницю людина,
Біля неї працює вона,
Продовжити читання “Поезія “Що для вічності сіє людина?””
Поезія “Життя маршрут”
Проймала прохолода зимним вітром,
Нанизувала намистинки днів,
Вривалась у думки, і, непомітно
Прогулювалась павутинням снів…
Продовжити читання “Поезія “Життя маршрут””
Поезія “Тримайся, живи!!!”
Ти отам, у вогні серед поля,
Серед в’їдливих звуків війни,
Серед холоду, жаху і болю
Ти отам, лиш тримайся, живи…
Продовжити читання “Поезія “Тримайся, живи!!!””
Поезія “А за віконцем дощ…”
А за віконцем дощ, сповитий в осінь,
Листочки з вітерцем ведуть танок,
В берізки он, вже зовсім жовті коси,
Життя… У ньому сотні сторінок…
Продовжити читання “Поезія “А за віконцем дощ…””
Поезія “Блукала людяність осіннім містом…”
Блукала людяність осіннім містом,
У очі перехожих заглядала,
Торкалась їх, наповнюючи змістом
Їхні життя… І в душі проникала…
Продовжити читання “Поезія “Блукала людяність осіннім містом…””