Ти знаєш, у грози своя краса, –
Яскрава блискавиця небом в’ється,
Дощ блискотить, мов вранішня роса,
І вітерець за хмарами женеться…
Продовжити читання “Поезія “Ти знаєш, у грози своя краса…””
Поезія “Купина неопалима”
Перегорає біль, перегорає,
Всихають сльози, наче вранішня роса,
Світає, за вікном моїм, світає,
Стираються щемливі почуття…
Продовжити читання “Поезія “Купина неопалима””
Поезія “Підкинеш дров, чи погасиш водою?”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : Від сварки утримайсь, то й гріхів уникнеш; гнівлива людина сварню розпалює; Відповідно до палива й вогонь загориться…(Поетична Книга Сираха 28:8,10)
Глянь, біля тебе он вогонь палає,
І полум’я розходиться травою,
«То що ж робитимеш, мій друже,» – запитаю?
Підкинеш дров, чи погасиш водою?
Продовжити читання “Поезія “Підкинеш дров, чи погасиш водою?””
Поезія “Роздоріжжя моїх мрії…”
Перетинаю роздоріжжя моїх мрій,
Торкаючись усмішкою до неба,
Іду, в руках серпанок із надій,
Здавалося б, нічого більш не треба…
Продовжити читання “Поезія “Роздоріжжя моїх мрії…””
Поезія “Під Матінки Святим Покровом”
Дорогі друзі, щиро вітаю Вас з чудовим, світлим святом Покрови Пресвятої Богородиці!!! Добра Вам та Божої благодаті!!!
У сонце зодягнулася земля,
Мов наречена світла і святкова,
У радість зодягнулася душа,
Накрита Матінки Святим покровом!
Продовжити читання “Поезія “Під Матінки Святим Покровом””
Поезія “Помолись!”
Дорогі друзі, цей вірш народився на одному диханні, мабуть ці слова зараз комусь дуже потрібні…
Ти плачеш? Тримайся, мій друже,
Хай ангел тебе обійме!
Боїшся? Наляканий дуже?
Молися, і страх утече.
Продовжити читання “Поезія “Помолись!””
Поезія “Повір!”
Повір, і прожени журбу із серця,
Повір, і безнадійність пропаде,
Повір, і біль від відчаю минеться,
І сонечко в душі твоїй зійде…
Продовжити читання “Поезія “Повір!””
Поезія “Розбуди мене зранку…”
Розбуди мене зранку, іще до світання,
Я так хочу відчути, як пахне роса…
Як пітьма, учепившись за землю, востаннє
Розчиняється… Так, бо безсила вона,
Продовжити читання “Поезія “Розбуди мене зранку…””
Поезія “А дощ був зовсім поруч…”
А дощ був зовсім поруч, біля мене,
І громом розливалося в душі,
Палахкотіло блискавками небо,
Та де ж дощі?
Продовжити читання “Поезія “А дощ був зовсім поруч…””
Поезія “Господь – суддя!”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : «Не судіте, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити,і, якою мірою міряєте, такою й вам відміряють; чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж в у власнім оці ти не добачаєш?…» (Єв. Матея 7:1,2,3)
Ми в оці друга, бачимо маленьку скалку,
Дістати намагаємось її,
Ми помиляємось, випалюючи «правду»,
Вдягаємось у мантію судді…
Продовжити читання “Поезія “Господь – суддя!””