В Неділю Святу у Храмі Господнім,
Стояв Божий Син і на тебе чекав,
Він вірив, сьогодні, ти прийдеш до нього,
Знайдеш вільний час, й завітаєш у Храм…
Продовжити читання “Поезія “Він чекає тебе…””
Поезія “Дорогоцінність”
Дорогоцінні речі нас тримають
В лещатах егоїзму і гріха,
А серце плаче, а душа страждає,
Бо не вартують речі ні гроша…
Продовжити читання “Поезія “Дорогоцінність””
Поезія “Істина дорога”
Поезія на основі цитати із Святого Письма – «Благаємо вас також браття: наставляйте на розум безчинних, втішайте малодушних, підтримуйте немічних, будьте довготерплячі до всіх…Завжди радійте…» (посл. До Солунян 5: 14)
Обійми того хто поряд, обійми,
Подаруй йому тепло й надію,
Хтось спіткнувся, – руку простягни,
Глянь, його стежки чомусь чорніють.
Продовжити читання “Поезія “Істина дорога””
Поезія “Я мрію, щоб і він щасливий був…”
Я поруч… Біля мене за́вжди ти,
А він залишився в минулому, далеко,
Де спогадом дороги заросли,
Де бездощів’я і суцільна спека…
Продовжити читання “Поезія “Я мрію, щоб і він щасливий був…””
Поезія “На Отця всеціло покладись!”
Поезія на основі цитати із Святого Письма – «На Господа здай твою дорогу; вповай на Нього і він учинить; виведе, як світло, твою правду, і твоє право, як полудень…» (Псалми 36:5,6)
Холодно..? Не бійся, йди крізь холод!
Покладися на свого Отця,
Він зігріє і втамує голод,
Йди, і не спиняйся, до кінця…
Продовжити читання “Поезія “На Отця всеціло покладись!””
Поезія “Між двох вогнів…”
Між двох вогнів так боляче нестерпно,
Між двох вогнів пече несамовито,
Серце кричить, душа від болю терпне,
Як вибратись? Як ці вогні згасити..?
Продовжити читання “Поезія “Між двох вогнів…””
Поезія “Ти говори…”
Ти говори, Він слухає завжди,
Ділися радістю, тривогою, журбою,
І серцем і душею говори,
Він тут, Він за́вжди, поруч із тобою…
Продовжити читання “Поезія “Ти говори…””
Поезія “Лист сина України”
Привіт, моя матусю мила,
Я змерз в окопі, та я не скорюсь,
Я відчуваю за спиною крила,
Ти знаєш я нічого не боюсь…
Продовжити читання “Поезія “Лист сина України””
Поезія «Відпусти…»
Відпусти, відпусти те що тисне,
Що гризе, пожирає, болить,
Відпусти поки день не скінчився,
Поки промінь останній горить…
10.09.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна
«Гніваючись не грішіть : нехай сонце не заходить у гніві вашому» ( посл. До Эфесян 4: 26 )
Поезія “Йду сходинками вгору …”
Я схо́динками долі йду повільно,
На кожній сходинці спинюсь, передихну,
Вберу душею світло й мимовільно
Зроблю крок далі, спокій сколихну…
Продовжити читання “Поезія “Йду сходинками вгору …””