Я так довго хотіла сказати прощаю,
Так щоб істинно, щоби тягар із плеча…
Та маленьке дівчатко у серці ридає
Комом в горлі чомусь застрягають слова… Продовжити читання “Поезія “Я прощаю, прощаю…””
Поезія «Любов ніколи не мине…»
Минаються століття і віки,
Міняються стандарти, ідеали
Лише любов лишається завжди
Незмінна, нескінченна, досконала…
Продовжити читання “Поезія «Любов ніколи не мине…»”
Поезія “Мама, здається я закохалась…”
Мама, здається я закохалась,
Він такий красень, хоч часом зухвалий
Каже що в сукні я наче принцеса
Хоч було холодно вчора, замерзла…
Продовжити читання “Поезія “Мама, здається я закохалась…””
Поезія «Ти сердишся на нього…?»
Ти сердишся на нього… Що ж спинись,
І уяви на мить, що він не поряд,
Що інша – його небо, його вись,
Що іншу зігріває його погляд…
Продовжити читання “Поезія «Ти сердишся на нього…?»”
Поезія «Дозволь собі бути не ідеальною…»
Дозволь собі бути не ідеальною,
Трішки незвичною, дещо банальною,
Декому може не зрозумілою,
Але собою, такою щирою…
Продовжити читання “Поезія «Дозволь собі бути не ідеальною…»”
Поезія «Тато багато працює …»
Тато багато працює,
– В мене у школі свято…
Тато на жаль не чує,
Справ, як завжди, багато…
Продовжити читання “Поезія «Тато багато працює …»”
Поезія «Ти – сонце комусь на світі…»
Коли опускаються руки,
І нерви – немов дротами,
Лиш серце нав’язливим стуком
Приводить тебе до тями,
Продовжити читання “Поезія «Ти – сонце комусь на світі…»”
Поезія «Він вмивав своїм учням ноги»
Він вмивав своїм учням ноги,
Хоч їм ніяково було…
– Так потрібно, – тихенько мовив.
Здивувався Симон Петро:
Продовжити читання “Поезія «Він вмивав своїм учням ноги»”
Поезія «Орел і ворона»
У небі, обіймаючи вітри,
Летів орел понад розлогим полем…
Та враз відчув удар із висоти,
І гострі кігті пронизали болем…
Продовжити читання “Поезія «Орел і ворона»”
Поезія «Ти сильна!!!…»
Ти сильна, чуєш, ти сильна,
І хай суперечить весь світ,
Душа, що палає – вільна,
А вільним під силу політ.
Продовжити читання “Поезія «Ти сильна!!!…»”