Долоні умивав Пилат
І дав наказ його розп’яти
Шалений натовп скаженів від люті
Сміялись з Нього кажучи
Ну що там Царю? Хто є ти?
Неначе змію, плюючи отруту
Він ніс свій хрест стікала кров
Він падав підіймався знов
І от уже Голгофа височіє
Іржаві цвяхи – Боже мій
О як же він стерпів цей біль
І під Хрестом ледь дихає Марія….
Він в небо очі підійняв
І дух свій Господу віддав
Завіса розірвалася у храмі
Зчорніло небо навкруги
О як же вбити ви могли
Прости нам Боже, ми тебе благаєм…
28.03.2024
© Автор Британ Галина Ярославівна