Поезія “Не бійся, впасти не страшно…”

Не бійся, впасти не страшно,
Бо тут, унизу, все просто,
Все чисто, прозоро, вчасно,
Для серця незримий простір…

А може твоє падіння,
Це Божий тобі дарунок?
Для серця твого – прозріння,
Спраглій душі – порятунок…

Там високо, ти ж не бачив,
Чийогось терпкого болю,
Не слухав чийогось плачу,
Не знав про чиюсь неволю…

Не бійся, впасти не страшно,
Підіймешся після падіння,
Та небо стане осяжним,
Бо серце пустило коріння…
31.05.2020
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *