Поезія “Великий Гість!”

В красивому будинку край села,
Жила самотня жінка, з серцем світлим,
Любила Господа, і праведна була
Старалась жити за Його завітом…

Якось у сні явивсь до неї Ангел,
Сказав: «За твою щирість добра жінко,
Великий Гість до тебе при́йде завтра
Господь відвідає твою домівку.

З самого ранку, тільки сонце встало,
Не покладаючи своїх умілих рук,
Найкращі страви Гостю готувала,
і на кінець роздавсь у двері стук.

Кинулась жінка, двері відчинила,
А там жебрак обідраний стоїть:
«Дай кусень хліба, – тихо попросив –
Голодний я, та ще й нога болить…»

«Йди до сусіда, в нього є усе,
До мене ж прийде Гість Великий нині,
Тому не можу при́йняти тебе»
І перед старцем двері зачинила…

Вже сонце ви́соко, а жінка все чекає,
І тут у двері знову хтось постукав,
Біжить, поспішно двері відчиняє,
А там старенька бабця із онуком…

На вигляд зморена, замучена й сумна
В очах її – безвихідь і розпука:
«Ми здалеку у нас там йде війна
Чи можете погодувати внука?,..

«Мені вас жаль та помогти не зможу
Гостю Великому цих стирав я наварила,
А он сусіди мої допоможуть
Ідіть до них…» І двері зачинила…

Вже сонце сіло, жінка все чекає,
Немає Гостя, чи забув про неї,
Вмить чує голос під вікном лунає,
І стук… Побігла відчиняти двері…

А там, знайомий їй, малий хлопчина,
Що милостиню просить біля храму…
– Чого тобі, додому йди , дитино,
– Голодний я, бо сирота без мами…

Мама у небі, тата я не знаю,
А у бабусі нас і так багато
І пенсії її не вистачає
Щоб нас усіх змогла нагодувати…

– Іди додому он вже нічка темна
До мене Гість Великий поспішає
Вже зараз на підході Він напевно,
Я нині цілий день Його чекаю…

Зітхнула й втретє зачинила двері,
В молитві тихо Господа спитала –
Чому ж Ти не прийшов, забув про мене?
Я нині цілий день Тебе чекала?

І мовив проникливий Голос із неба
Мов грому велична сила:
“Я ж ТРИЧІ сьогодні приходив до тебе
Та ти мене не впустила…”
14.10.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *