Поезія “Завтра зовсім близько…”

Сидів Іуда тихо за столом,
Сховавши ніж у себе за плечима,
Бродила ніч підступна за вікном,
Та вмить Ісус зустрівся з ним очима…

Йому в душі вогненно запекло,
Здавалося, що й тіло спопеліє,
Серце ударами, мов шаблями, сікло:
«Він знає? Може й правда, Він – Месія?..»

Відкинув сумніви, сильніше сти́снув ніж,
Який вже завтра так безжально ранить,
В кишені блиснув той мерзенний гріш,
Що зовсім скоро попелищем стане…

А завтра вітер попіл рознесе,
І праведний воскресне, через муки,
А він, – Іуда, зрозуміє все,
Та пізно, не відмити грішні ру́ки…

Тримаючи позаду себе ніж,
Ти свою душу позбавляєш блиску,
Не вартий у житті ніякий гріш
душі твоєї… «Завтра» ж зовсім близько…
01.11.2019р.
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *