Я бачу очі, скрізь, кругом лиш очі,
Вони всі різні, – лагідні, сумні,
Холодні, теплі, чисті, добрі, злі,
Загублені, колючі і чужі.
Вони усюди, скрізь, у них – життя,
І різні долі, різні відчуття –
любов, ненависть, біль, гірка сльоза,
палюче сонце, щирість, доброта,
байдужість, заклопотаність, увага,
страх, егоїзм, гординя і зневага.
І самолюбство, відданість комусь…
Так говорила б вічно, та чомусь
з думок зникають погляди чужі,
В душі і серці – рідні, дорогі,
яскраві, ніжні, щирі, добрі очі,
Близьких людей, – для нас вони пророчі –
бо через них ми заглядаєм в майбуття,
з їх допомогою будуємо життя.
І в будь-який момент, в тяжкі хвилини,
Коли душа болить, – а сліз нема,
Загляньте в очі рідної людини, –
Там ваші сльози, біль і гіркота.
07.08.2013
© Автор Британ Галина Ярославівна