Поезія “А думки наче хмари чорні…”

А думки… Наче хмари чорні
Так, буває, нахлинуть дощем,
Скотять мрії в пусту безодню?
І на серці залишать щем…

А думки… Наче хвилі на морі
Колихають в мінорний такт
Їх жену! Бо життя в мінорі,
Наче вічна зима в снігах…

А думки…Наче круки літають
У душі –«а що як?» «а якщо?»,
Віджену їх, нехай відлітають…
Бо вони насправді ніщо!

Бо вони, ті думки, даремні,
Проникають в мої почуття…
Тільки світлі залишу, а темні,
Прожену зі свого життя…
17.01.2018
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *