А душа розмовляє з душею,
І світає…Така ота мить…
Наче сонце, разо́м із зорею,
Гомонять… Десь гітара звучить…
Віртуозно затягує вітер
Романтичні мотиви весни…
Серед сотні і тисячі літер,
Не знайдеться таких щоб несли,
Те про що розмовляють душі –
Це мелодія, світло казкове…
Ти не зможеш бути байдужим,
Як відчуєш оту розмову…
В ній та справжність, що шлях торує
Кожну мить обіймаючи дні,
Підіймає і крила дарує,
Музикуючи у тишині…
16.04.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна