Поезія “А що людина?..”

А що людина?
Скільки їй для щастя треба?
Осіннього шматочок неба,
Відбиток мрії у веселці,
Усмішку тих що там у серці…

А що людина?
Скільки в ній добра і світла?
Сльоза маленька ледь примітна,
Іскра – душа, і серце чисте,
Пастельних мрій тонке намисто…

А що Людина?
Скільки їй шляху ступати?
А чи літати? Кому ж це знати?
Лиш не схитнутись, і не зламатись!
Богу віддатись… Світла триматись…
В небо здійматись…
25.09.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *