Поезія “А світу так бракне щирості…”

А світу так бракне щирості,
Без неї душа холоне…
Бояться серця вразливості,
Ховаються за шаблони…

А світу так бракне щирості,
Без неї дощі і грози,
Нанесуть на землю сирості,
Вросте бур’ян при дорозі…

А світу так бракне щирості,
Вона ж наче сонця промінь,
Освітить стежки справедливості,
Сяйвом своїх симфоній…

А світу так бракне щирості,
Давайте ж її плекати,
Доволі тієї сірості!
Душа повинна сіяти!
04.01.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *