Поезія «Хотів дідусь придбати телефон…»

Хотів дідусь придбати телефон,
Щоб із дітьми частіше розмовляти…
Життя біжить, неначе марафон,
І кожна мить розмови – наче свято!

Із пенсії старанно відкладав,
І от коли удосталь назбиралось,
У магазин щасливий поспішав,
Вітрини так заманливо сіяли…

Зустрів його приємний продавець,
Такий розумний, молодий хлопчина,
Відразу видно – техніки знавець,
І у своїх руках вже за хвилину

Новенький телефон дідусь тримав,
Зі слів «знавця» – китайський, та хороший,
А ще якийсь пакет усіх програм,
що вартував тако́ж немало грошей…

Все встановив розумний продавець,
Хоч дідові й слова ці невідомі…
Якийсь F-Stop, YouTube і GPS
utTorrent Pro, Excel і QR Droid,

І Skype, і Viber, Chrome і Instagram
І Opera, WhatsApp, OneNote, Cool Reader
CCleaner, Photoshop і Telegram
І ще багато дуже необхідних…

Віддав дідусь всі гроші, що збирав,
І ще зайняв, бо трохи бракувало,
Мабуть би телефон не працював
Якби не ті важливі всі програми…

І посмішка не сходить із лиця,
Дарма, що віддавати ще багато…
Шкода́ що совість спить у продавця
За те, що вміє лишнє продавати…
09.10.2020
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *