Поезія “Йду сходинками вгору …”

Я схо́динками долі йду повільно,
На кожній сходинці спинюсь, передихну,
Вберу душею світло й мимовільно
Зроблю крок далі, спокій сколихну…

Хоч іноді здається і хиткою
Наступна схо́динка, і боязно мені,
Та знаю, не сама я, тут зі мною
Мій Ангел, що веде мене в житті…

Він поруч, тут, за мною йде тихенько,
Так щиро люблячи мене, таку просту,
Оберігаючи моє серденько,
Від болі, хвилювання і страху́…

І я це знаю, я іду сміливо.
І ти іди! Він поруч, не вагайся,
Отам попереду все чисто, незрадливо,
Йди сходинками вгору, підіймайся…
09.09. 2017
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *