Поезія «Коли підіймаєш камінь …»

Коли підіймаєш камінь,
Щоб кинути в чиюсь долю,
Подумай про серце мами,
Вона б не пишалась тобою…

Подумай про очі тата,
Вони б опустились додолу,
Не бачити щоб, не знати,
Що ти дав ненависті волю…

Коли підіймаєш камінь,
Спинись… Може й ти десь схибив?
Хтось тими ж іде стежками,
І також робить свій вибір…

Не варто, чуєш, не варто,
Каміння в долі кида́ти,
Не знаєш, що буде завтра,
За ким буде вибір стояти…
06.04.2021
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2018р-2024р © Галина Британ. Авторський блог поетеси "Жива поезія душі…". Використання матеріалів дозволено лише за попередньою згодою з автором і за наявності активного посилання на http://galynabrytan.lviv.ua/