Поезія “Купина неопалима”

Перегорає біль, перегорає,
Всихають сльози, наче вранішня роса,
Світає, за вікном моїм, світає,
Стираються щемливі почуття…

Перегортаю мить, перегортаю,
Ступаю в день новий без сум’яття,
Тривоги і неспокій відпускаю,
Занурююсь у океан життя…

Бо знаю, ангел в мене за плечима,
Зникають сумніви…У спокій зодягаюсь…
Душа, мов купина́ неопалима,
Горить, але ніколи не згорає…
16.10.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *