Поезія “Не можна без неба..!”

Ховаєм буває,
Надії за мрії,
Зникаєм буває,
В буденній стихії…

Ступаєм буває,
Де холод проймає,
Шукаєм, шукаєм,
Того що немає…

Межею – змією,
Чуття ізолюєм,
І совість за нею,
Не бачим, не чуєм…

Та вірю – прозрієм,
Що сила в любові,
Без краплі надії,
Життя беззмістовне…

Без совісті світла,
У ночі пітьмі,
Немає повітря,
Самотньо душі…

Я вірю – прозрієм
Душа не міліє,
Не можна, не треба
Без сонця, без неба!
02.02.2019
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *