Вбираю світ клітиночками тіла,
Весняний дощ, осінній падолист,
Йду, спотикаюсь, розправляю крила,
Крізь обпікаючий мороз і вітру свист…
Вдягаю серце в повну зброю Божу,
Щоб світ не травмував, не розтривожив,
Беру щит миру, доброти і віри,
Щоб не скалічили лукаві стріли.
Вникаю глибоко у Боже Слово,
Щоб відігнати назавжди лихого!
Несу з собою світло у торбинці,
Щоб кожному роздати по краплинці…
29.08.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна