Поезія “Нитки, що зашивають душу…”

Латаю душу клаптиками щастя
І зашиваю порвані думки,
Тими нитками, що ночами сняться,
Тими нитками що даруєш ти.

Усмішкою синочка, зашиваю,
Теплом батьків, і подихом весни,
Коханням що серденько обіймає,
Латаю душу, що там ті дірки

Вони – ніщо, нитками все зашию,
Бо маю я багато тих ниток
Тому то у житті я є щаслива
Спасибі Боже за такий моток,
Оцих ниток, що зашивають душу,
Тобі Ісусе низко поклонюся.
08.04.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *