Поезія “Пам’яті моєї бабусі…”

Провели бабусеньку… Простились,
Діти, внуки, правнуки, родина,
Вишні біля хати похилились –
«Де ж ти йдеш, бабусю, на чужину?»

Не відповідала їм бабуся,
Бо душа у небо вже здійнялась,
Тільки вітер листячка торкнувся,
То вона так ніжно попрощалась…

Полетіла ви́соко, далеко,
Там, де обійме Небесний Тато…
Стукотів на комині лелека,
На сторожі бабиної хати…
18.06.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *