Поезія “Подаруй мені свою щирість…”

Подаруй мені свою щирість,
Лиш її… Більш нічого не хочу,
Бо вона розфарбує сірість,
Ту буденну, що муляє очі…

Знаєш іноді йти не сила,
Просто хочу посто́яти тихо,
Потім в очі твої порину,
І відчую на серці втіху…

Бо у них і живе ця щирість,
А без неї життя безкриле,
А без неї на серці сирість
Я б без неї не полетіла…

Подаруй мені свою щирість,
Зможу в ній від дощу сховатись,
Щоб бува не намокли крила,
Бо безкрилі не можуть літати…
28.11.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *