Поезія “Прохолодою дихає місто…”

Прохолодою дихає місто,
По шибках стукотить вітерцем…
Йде, прощаючись, осінь барвиста,
Накриваючись жовтим плащем…

На околиці хід пригальмує,
Оглянеться, в останній вже раз,
Ніжну усмішку всім подарує,
Погляд світлий, без гніву й образ…

Огортаючи місто очима,
Загорне у рукав падолист…
І піде, поринаючи в зливу,
Із якою прийшла колись…
13.11.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *