Пусте, як сукня аж не надто модна,
І туфельки підтерлися уже,
Коли душа прозора, благородна,
У ній – усе…
І очі ніби світлом зігрівають,
Любов’ю огортаючи людей,
Серця зачерствілі ніби оживають,
Від тих очей…
Пусте, як сукня аж не надто модна,
Обгортка є обгортка так скажу́…
Насправді не прикрасить сукня жодна,
Душі пітьму…
22.06.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна