Ми все життя шукаєм щастя –
Спочатку у обіймах у матусі,
Вбираючи її добро і ласку,
І просячись до рідної на руці.
А потім перше слово, кроки, школа
Ми тягнемось до світлої мети
Шукаємо усі чогось такого
Що помогло би щастя нам знайти.
У пошуках доросліші стаємо
Міняються всі цінності життя
Вже по інакшому і мислимо й живемо
Інакші відчуваєм відчуття…
В минулому тепер шукаєм щастя
У спогадах, у тому що прийшло…
А ось воно насправді поруч з нами
Воно життя усе обійняло’.
Воно – в здоров’ї матері і батька,
Воно – у тебе на руках «сопить»
Воно у тих маленьких рученятах
Що тягнуться до тебе кожну мить.
Воно – в світанку світлому, ясному
Воно – в дощі, що землю полива
Воно навкруг, – лиш потягнись до нього
Прийми його, воно – твоє життя!
22.12.2016
© Автор Британ Галина Ярославівна