Поезія “Скидай маску, вовче, не ховайся…”

Скидай маску, вовче, не ховайся,
Я вже бачила твоє лице,
Я не вдарю, ні, ти не лякайся,
Я не вмію так, як ти мене…

Я не вмію так… Поплачу тихо,
Все перегорить в мені вогнем,
Тільки би не випалило лихо
Що приніс, нутро моє живцем…

Тільки б почуття не спопелило,
З попелу здіймається туман,
Сил не буде підійняти крила,
Бо на них багато свіжих ран…

Скидай маску, вовче, я ж все знаю,
Я за тебе щиро помолю́сь,
Бог простить, і я тобі прощаю
Струшу попіл й знову підійму́сь…
24.03.2019
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2018р-2024р © Галина Британ. Авторський блог поетеси "Жива поезія душі…". Використання матеріалів дозволено лише за попередньою згодою з автором і за наявності активного посилання на http://galynabrytan.lviv.ua/